Недійсне звільнення через порушення режиму тимчасово непрацездатного працівника

Підставою для звільнення є порушення режиму тимчасово непрацездатного працівника (далі — ДНП). Якщо працівник через медичну перепону не може виходити з дому (і виконувати роботу), будь-яке порушення лікарем призначеного режиму буде вважатися порушенням умов тимчасової непрацездатності. Тобто ситуація, коли працівник особливо грубо порушує свою обов'язок дотримуватися режиму ДНП в перші 14 календарних днів тимчасової непрацездатності.

Режим ДНП

Працівник під час ДНП (докладніше тут) зобов'язаний перебувати в місці свого проживання та дотримуватися часу й обсягу дозволених виходів. Місце проживання має повідомити лікар, що обслуговує, під час виникнення ДНП. Працівник може змінити місце проживання тільки за згодою лікаря.

Передумови

Роботодавець може звільнити працівника, якщо виконуються всі три умови:

a) працівник порушує обов'язок перебувати під час ДНП в місці проживання або порушує обов'язок дотримуватися часу й обсягу дозволених виходів,

b) порушення відбулося в перші 14 календарних днів тривалості ДНП, і

c) йдеться про порушення цих обов'язків особливо грубим способом.

Порушення обов'язків особливо грубим способом

Закон не визначає, що саме вважається особливо грубим порушенням режиму ДНП працівника. Хоча роботодавець може в трудовому договорі або внутрішніх правилах визначити, що саме вважається особливо грубим порушенням обов'язків, суд не зобов'язаний слідувати таким визначенням. Суд вирішує на свій розсуд, чи є порушення особливо грубим.

При оцінці серйозності порушення суд зокрема враховує особу працівника, його посаду, попереднє ставлення до виконання трудових обов'язків. Також суд звертає увагу на час і ситуацію, в якій сталося порушення трудової дисципліни, ступінь вини працівника, спосіб і інтенсивність порушення конкретних обов'язків, чи завдав працівник роботодавцеві збитків і так далі.

Контроль роботодавцем

Роботодавець має право перевіряти в перші 14 календарних днів тривалості ДНП, чи дотримується працівник режиму. Якщо порушення виявлено, роботодавець складає письмовий запис і передає його працівникові, лікарю, що обслуговує, а також відповідному органу соціального забезпечення.

Роботодавець виплачує працівникові заробітну плату в перші 14 календарних днів ДНП. Якщо він виявить порушення обов'язків працівника, може зменшити або зовсім не виплатити йому заробітну плату. Однак, якщо роботодавець розглядає порушення як особливо грубе та приймає рішення про звільнення, він не може знизити або не виплатити заробітну плату.

Подвійне покарання

Якщо роботодавець прийме рішення про звільнення і при цьому зменшить або не виплатить працівникові заробітну плату, це буде вважатися забороненим подвійним покаранням за те саме порушення. У такому випадку буде дійсним перше юридичне рішення, яке було прийнято. Якщо роботодавець знизить заробітну плату і потім дасть звільнення, звільнення буде недійсним. Якщо він знизить заробітну плату і одночасно звільнить працівника, обидва рішення будуть недійсними.

Коли роботодавець може прийняти рішення про звільнення?

Роботодавець може прийняти рішення про звільнення протягом 1 місяця після того, як дізнається про підстави для звільнення. Однак, не пізніше ніж через 1 рік після виникнення таких підстав. Цей короткий термін та те, що досі не визначено, що саме є особливо грубим порушенням режиму тимчасово непрацездатного працівника, призводить до того, що цей підстави для звільнення в практиці застосовуються досить рідко.

Висновок

У серії статей ми розглядали окремі підстави для звільнення. Якщо у вас є питання з цього приводу або вам потрібна допомога, звертайтеся до нас. Ми вам допоможемо.

Не розумієтеся в лабіринті трудових відносин?

Слідкуйте за нами також в соціальних мережах Instagram, Facebook ,LinkedIn, де ми публікуємо поради, корисну інформацію та новини зі світу трудового права просто і зрозуміло.