Звільнення з ініціативи роботодавця

Отримали повідомлення про звільнення (výpověď)? Роботодавець може звільнити вас лише з восьми підстав, які встановлює закон, — і мусить точно описати їх у повідомленні. Якщо бракує одного чи другого, звільнення не встоїть.

Повідомлення про звільнення має бути письмовим, врученим вам особисто і має описати підставу через конкретні факти так, щоб її не можна було сплутати з іншою. Самого посилання на параграф недостатньо. Підставу не можна згодом змінювати чи доповнювати.

Строк попередження (výpovědní doba) становить щонайменше два місяці і починається з першого дня місяця, що настає після вручення. У разі організаційних причин і непридатності за станом здоров'я внаслідок виробничої травми вам належить вихідна допомога (odstupné). Позов про визнання звільнення недійсним ви подаєте протягом двох місяців від дня, коли мали припинитися трудові відносини.

Звільнення з ініціативи роботодавця – це одностороннє припинення трудових відносин із працівником. Роботодавець може звільнити працівника лише з передбачених законом підстав. При цьому він мусить дотримуватися точної процедури. У статті ми пояснимо, коли роботодавець може вдатися до звільнення. Ми зосередимося на тому, що працівникові варто знати, щоб зорієнтуватися в усій ситуації.

Вимоги до повідомлення про звільнення від роботодавця

Щоб звільнення було дійсним, повідомлення має відповідати таким формальним вимогам:

1. Письмова форма – повідомлення про звільнення завжди має бути в письмовій формі. Усне звільнення недійсне.
2. Вручення – повідомлення про звільнення має бути вручене працівникові особисто. Це може статися на робочому місці (основний спосіб), у квартирі або будь-де, де працівника застануть. Або ж через поштову службу.
3. Точне визначення підстави для звільнення – підставу треба описати через конкретні факти так, щоб її не можна було сплутати з іншою підставою.
4. Підпис уповноваженої особи – повідомлення про звільнення має підписати особа, яка має на це повноваження.
5. Роз'яснення про можливість подати позов – хоча це не обов'язкова вимога, добрим звичаєм є пояснити працівникові, що він може захищатися у суді.

Якщо повідомлення про звільнення не містить якоїсь з обов'язкових вимог, його можуть визнати недійсним.

Законні підстави для звільнення з ініціативи роботодавця

Інших підстав закон не допускає. Звільнення «без пояснення причини» з ініціативи роботодавця не існує — за винятком випробувального строку, де йдеться про інший правовий інститут.

Роботодавець не може звільнити вас будь-коли і з будь-якої причини. Водночас у повідомленні про звільнення він мусить однозначно описати причину і віднести її до однієї з передбачених законом підстав. Недостатньо лише написати, що поведінка працівника підпадає під якесь положення закону, – треба однозначно описати, коли і якою конкретною дією працівник мав допуститися порушення. § 52 чітко визначає ситуації, коли роботодавець може звільнити працівника:

1. Якщо ліквідується роботодавець або його частина – роботодавець з певного дня припиняє діяльність, яку для нього згідно з договором виконує працівник. Наприклад, роботодавець припиняє підприємницьку діяльність у галузі, в якій вас працевлаштовує, або закриває одну зі своїх філій, чи конкретна фірма входить у ліквідацію. Усі працівники цієї філії чи фірми отримають повідомлення про звільнення, бо їхні робочі місця зникають. Якби змінилася лише особа роботодавця, трудові правовідносини перейшли б до нового роботодавця (більше інформації дізнаєтеся тут).
2. Якщо переміщується роботодавець або його частина – роботодавець переносить місцезнаходження за межі погодженого місця виконання роботи (як правило, далі, ніж у межах одного населеного пункту). (Наприклад, роботодавець переносить виробництво з Острави до Праги. Якщо у вашому договорі місцем виконання роботи вказано «Ostrava», ви не зобов'язані працювати деінде. Роботодавець може вас звільнити, бо переїжджає туди, де згідно з договором не мусить давати вам роботу.) Має йтися про справжнє переміщення, а не лише, наприклад, про зміну місцезнаходження на папері.
3. Якщо працівник потрапляє під скорочення – ваша робота стає для роботодавця непотрібною. Про скорочення вирішує роботодавець на підставі організаційної зміни. Унаслідок організаційної зміни працівник стає зайвим. Причини скорочення можуть бути різні, наприклад зміна технічного обладнання компанії, зменшення кількості працівників через впровадження нової технології тощо. Вас не можуть дискримінувати. (Наприклад, фірма нібито реорганізовує відділ, але повідомлення про звільнення отримують лише працівники, старші за 55 років, – це була б дискримінація за віком.) Крім того, має бути однозначно обґрунтовано, що йдеться про наслідок проведеної організаційної зміни.
4. Якщо працівник втрачає придатність за станом здоров'я до роботи через виробничу травму – на підставі медичного висновку. Якщо ваш стан здоров'я не дозволяє вам виконувати теперішню роботу, бо несприятливий стан здоров'я виник унаслідок виробничої травми або професійного захворювання. Саме лише визнання інвалідності не є підставою для звільнення. (Наприклад, працівник під час роботи серйозно травмує руку, і лікар у висновку зазначає, що він уже не може далі виконувати свою попередню професію.)
5. Якщо працівник втрачає придатність за станом здоров'я до роботи – як і в попередньому випадку, це встановлюють на підставі медичного висновку. Ваш стан здоров'я не дозволяє вам виконувати теперішню роботу. На відміну від попереднього випадку, ідеться не про травму на роботі чи професійне захворювання. Причина інша – наприклад, тривала хвороба, яка безпосередньо не пов'язана з роботою. (Наприклад, у бухгалтерки розвивається тяжка форма розсіяного склерозу. Вона вже не може далі виконувати свою роботу.)
6. Якщо працівник не відповідає передумовам для виконання роботи – ідеться про невиконання встановлених законом передумов (наприклад, певного рівня освіти, потрібної кваліфікації чи сертифіката) або невідповідність вимогам роботодавця (наприклад, уміння спілкуватися іноземною мовою, користуватися комп'ютерними програмами). Іншою причиною можуть бути незадовільні робочі результати працівника, на які роботодавець неодноразово вказував йому в письмовому попередженні про порушення (vytýkací dopis). Роботодавець зобов'язаний протягом 12 місяців до звільнення вимагати від вас усунути недоліки.
7. Якщо працівник порушує обов'язки, що випливають з правових актів – вас можуть звільнити, якщо вас засудили за умисний злочин до реального позбавлення волі на строк понад 1 рік або засудили за умисний злочин, вчинений під час виконання трудових завдань чи в безпосередньому зв'язку з ним, до реального позбавлення волі на строк щонайменше шість місяців. Так само якщо ви порушили обов'язки, що випливають з правових актів.
8. Порушення режиму тимчасової непрацездатності – порушення режиму означає, що в перші 14 днів тимчасової непрацездатності ви не перебуваєте за місцем проживання і не дотримуєтеся дозволеного часу виходів з дому. Проте не кожне порушення режиму непрацездатності автоматично означає звільнення. Має йтися про серйозне порушення, яке суттєво заважає перебігу лікарняного.

Строк попередження в разі звільнення з ініціативи роботодавця

Після отримання повідомлення про звільнення спливає строк попередження згідно із законом. Строк попередження починається з першого дня, що настає після вручення повідомлення, і закінчується зі спливом 2 місяців. (Наприклад, роботодавець вручає повідомлення про звільнення через організаційні зміни 15 квітня. Строк попередження починає спливати 16 квітня і закінчиться 15 червня. Тож працівник залишається у фірмі ще два місяці, протягом яких звичайно працює й отримує заробітну плату.)

Строк попередження становить щонайменше два місяці. За домовленістю з роботодавцем ви можете продовжити його в трудовому договорі. Зазвичай таке продовження вже зазначено в трудовому договорі.

Коли вас не можуть звільнити?

Закон захищає певні групи працівників забороною звільнення в так званий захищений період (ochranná doba). Ідеться насамперед про працівників на лікарняному, вагітних працівниць, працівниць у декретній відпустці або працівників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною.

Звільнення з причин, пов'язаних зі здоров'ям, має власні правила, яким присвячена стаття Недійсність звільнення з причин здоров'я.

Двомісячний строк вирішує все. Позов про визнання звільнення недійсним ви подаєте протягом двох місяців від дня, коли мали припинитися трудові відносини внаслідок цього звільнення. Після спливу строку суд справу не розглядатиме, навіть якщо звільнення було явно вадливим. Якщо виграєте, вам належить компенсація заробітної плати за весь час спору (náhrada mzdy) — зазвичай це в рази більше, ніж вихідна допомога.

Прикладами можливого звільнення в захищений період можуть бути:

• Вагітна працівниця – може отримати повідомлення про звільнення, якщо ліквідується роботодавець і якщо вона порушує обов'язки, що випливають з правових актів.
• Працівник на лікарняному – захищений від звільнення з організаційних причин, через втрату працездатності (спричинену як виробничою травмою, так і іншими обставинами), через невідповідність передумовам для виконання роботи.
• Якщо йдеться про батьків – то, на відміну від працівника на лікарняному, вони додатково захищені й від звільнення за порушення режиму тимчасової непрацездатності.

Не забувайте, що недійсне звільнення треба оскаржити в суді, інакше воно буде чинним.

Проте заборона звільнення має винятки. Наприклад, якщо роботодавець ліквідується, повідомлення про звільнення може отримати кожен працівник, і то навіть тоді, якби за звичайних обставин він перебував у захищеному періоді. Це логічно, бо якщо фірма припиняє діяльність, зберегти трудові відносини вже неможливо навіть із працівниками, які інакше були б захищені.

Як захиститися від незаконного звільнення з ініціативи роботодавця?

Якщо ви вважаєте, що ваше звільнення недійсне, ви можете захищатися.

1. Повідомте роботодавця, що вважаєте звільнення недійсним і наполягаєте на подальшій роботі. Так ви чітко даєте зрозуміти, що не хочете припиняти трудові відносини і вважаєте звільнення неправомірним.
2. Подайте позов до суду. Якщо хочете мати шанс на успіх, позов треба подати протягом двох місяців від дня, коли трудові відносини мали припинитися згідно з повідомленням про звільнення. Після спливу цього строку ви, на жаль, уже не доб'єтеся свого права. Зробити це можна самостійно або звернутися до нас чи іншого юридичного представника. Якщо ви не оскаржите звільнення, навіть незаконне звільнення буде чинним.

Вихідна допомога працівникові в разі звільнення з ініціативи роботодавця

Вихідна допомога – це одноразова грошова сума. Ви отримуєте її в разі припинення трудових відносин за встановлених законом обставин. Вона слугує підтримкою під час переходу до нової робочої ситуації або періоду без роботи.

Право на вихідну допомогу у вас виникає, якщо трудові відносини припинено з причини:

• ліквідації або переміщення роботодавця
• організаційних змін
• або якщо працівник втратить придатність за станом здоров'я внаслідок виробничої травми.

Як розрахувати вихідну допомогу?

Розмір вихідної допомоги залежить від тривалості трудових відносин:

• Щонайменше одинарний розмір середнього місячного заробітку, якщо трудові відносини тривали менше 1 року.
• Щонайменше подвійний розмір, якщо трудові відносини тривали від 1 до 2 років.
• Щонайменше потрійний розмір, якщо трудові відносини тривали понад 2 роки.
• -> це стосується припинення трудових відносин шляхом звільнення через ліквідацію чи переміщення роботодавця або через організаційні зміни.
• Якщо звільнення відбулося через втрату придатності за станом здоров'я, спричинену виробничою травмою (вихідна допомога в разі виробничої травми) або професійним захворюванням, то розмір вихідної допомоги становитиме щонайменше дванадцятикратний середній місячний заробіток.

Ви можете домовитися з роботодавцем про договірну вихідну допомогу. Тоді вам виплатять вихідну допомогу, навіть якщо вас звільнять з іншої підстави. Наприклад, якщо ви втратите придатність до роботи за станом здоров'я, яку не спричинила виробнича травма.

Знайте свої права працівника

У разі спору роботодавець зобов'язаний довести підстави звільнення. Завжди зберігайте копію повідомлення про звільнення та інші важливі документи. У складніших випадках варто звернутися по юридичну допомогу. Якщо маєте сумніви, радимо надіслати повідомлення про звільнення на оцінку юристу. Лише так ви дізнаєтеся, чи є звільнення дійсним, чи ні.

Понад половина повідомлень про звільнення, які ми бачимо, має ваду в описі підстави або в тому, що за нею насправді стоїть. Тож уважно прочитайте формулювання, запишіть дату вручення і нічого одразу не коментуйте.

Опишіть нам свою ситуацію, і ми безкоштовно її оцінимо.

Часті запитання

Чи може роботодавець звільнити мене без пояснення причини?

Не може. Закон встановлює закритий перелік із восьми підстав, і роботодавець мусить у повідомленні про звільнення описати свою підставу через конкретні факти. Без причини трудові відносини можна припинити лише під час випробувального строку, але це інший правовий інститут.

Чи достатньо, щоб у повідомленні про звільнення було посилання на параграф?

Недостатньо. Підставу треба описати через конкретні факти, тобто описом того, що сталося, щоб її не можна було сплутати з іншою.

Чи може роботодавець згодом змінити підставу звільнення?

Не може. Що написано в повідомленні про звільнення, те він і захищає в суді. Доповнити чи замінити підставу згодом не можна.

Коли мені належить вихідна допомога?

У разі ліквідації чи переміщення роботодавця та в разі скорочення – у розмірі щонайменше від одного до трьох середніх заробітків залежно від тривалості трудових відносин. У разі непридатності через виробничу травму – щонайменше дванадцятикратний розмір.

Коли починає спливати строк попередження?

З першого дня, що настає після вручення повідомлення про звільнення, і триває щонайменше два місяці.

У який строк треба оскаржити звільнення?

Протягом двох місяців від дня, коли мали припинитися трудові відносини. Після спливу строку суд справу не розглядатиме.